Елефантіна Склад Ума

Москва вісімдесятих — безпардонна, просякнута столичниму гонором, байдужа, огидно вихована. Місто без правил, в якому для юних провінціалів існує лише одне правило: вистояти. Щойно помер Брежнєв, іще триває Афганська війна, а героїня опиняється в самісінькій гущавині літературної тусовки, де нетверезо клубочаться майбутні класики концептуалізму й постмодернізму російського розливу. Серед цих «учителів цинізму», в ностальгійному Задзеркаллі, героїня знаходить кохання, а з ним — і пронизливу гостроту погляду.